Дистанційне навчання 6 клас

 "Покритонасінні рослини Червоної книги України", 
"Ранньовесняні рослини рідного краю",
 "Домашні улюбленці"
https://mamabook.com.ua/uchutel-z-boilogii-rep-uroku/

Вищі спорові рослини - рослини, які мешкають у наземному середовищі та розмножуються спорами.

Характерні риси Вищих спорових рослин:

∙ Наявнiсть тканин;

∙ Наявнiсть органiв;

∙ Наявнiсть багатоклiтинних органiв розмноження;

∙ Iндивiдуальний розвиток починається iз зародка; 
∙ Чергування статевого та нестатевого поколiнь;
∙ Залежнiсть заплiднення вiд води.

Покоління вищих спорових рослин - статеве та нестатеве - чергуються.  Статеве покоління - гаметофіт - розмножується гаметами. Гамети (яйцеклітина та спермій) зливаються та дають початок нестатевому поколінню - спорофіту. Спорофіт розмножується  спорами. З  спори розвивається гаметофіт.

  Зовнішній вигляд зозулиного льону

 ( представник Відділу Мохоподібні)

  

Життєвий цикл мохів

 

           Життєвий цикл плауна булавовидного (Відділ Плауноподібні)

Життєвий цикл хвоща польового (Відділ Хвощеподібні)

Життєвий цикл щитника чоловічого (Відділ Папоротеподібні)

Характеристика відділів Вищих спорових рослин

Відділ	Характерні ознаки	Представники, яких треба знати
Мохоподібні	●      за будовою: таломнi пластинчастi та листкостебловi рослини ●      мають ризоїди - коренеподiбнi вирости покривних тканин стебла. ●      мають покривні та основні тканини ●      гаметофіт переважає над спорофітом. Спорофiт напiвпаразитує на гаметофiтi. ●      формують основу рослинного покриву болiт i рiчок, а також поклади торфу.	●              політрих ●              маршанція ●              сфагнум
Плауноподібні	●      листкостеблова будова; ●      поява вегетативних органiв: кореня та пагона; ●      переважання спорофiту над гаметофiтом; ●      участь у формуванні покладiв кам’яного вугiлля;	● селагінела ● баранець звичайний ● плаун булавовидний
Хвощеподібні	●      члениста будова тiла; ●      стебло, просякнуте кремнеземом - сполуками Силіція; ●      переважання спорофiту над гаметофiтом; ●      участь у формуванні покладiв кам’яного вугiлля; ●      злiснi бур’яни;	●              хвощ польовий ●              хвощ лісовий
Папоротеподібні	●      видозмiнене стебло – кореневище; ●      великi перистi листки – вайї; ●      скупчення спорангiїв на нижньому боцi листка – соруси; ●      переважання спорофiту над гаметофiтом; ●      участь у формуванні покладiв кам’яного вугiлля;	●              щитник чоловічий ●              страусове перо звичайне ●              сальвінія

 

Загальна характеристика відділу Голонасінні

●      Поява насінини, яка утворюється з насінного зачатка. Розмноження насінням має більше переваг, ніж розмноження спорами, оскільки зі спори статеве покоління формується тільки за сприятливих умов, а потім для запліднення необхідна вода. Насінина ж утворюється з насінного зачатка, для її формування не потрібна вода. Насінина містить зародок та невеликий запас поживних речовин.

●      Насінини відкрито лежать на лусках. Назва «Голонасінні» виникла тому, що насінні зачатки, з яких формуються насінини, лежать на лусочках абсолютно відкрито. Вони не захищені зав’яззю, як у покритонасінних рослин.

●      Спрощені гаметофіти.

●      Запліднення не залежить від води, а залежить тільки від вітру.

●      Поява головного кореня та потужної стрижневої кореневої системи. У вищих спорових існували лише додаткові корені. У Голонасінних з’являється потужна стрижнева коренева система.

●      Потовщення за рахунок деревини. Вчені припускають, що рослини відділу Голонасінні походять від деревоподібних папоротей, які вже вимерли. Перші Голонасінні навіть називають «насінними папоротями».

Життєвий цикл Голонасінних

1.     Статеве поління ( гаметофіт)  Чоловічий гаметофіт — це пилкове зерно. Воно містить вегетативну клітину, з якої проросте пилкова трубка, та два спермії. Жіночий гаметофіт — це ендосперм та архегонії, тобто жіночі органи статевого розмноження. Гаметофіти гаплоїдні.

2.     Гамети. З гамет, що сформувалися в гаметофіті, утворюється зигота, внаслідок запліднення. Вода для запліднення не потрiбна.

3.     Насінина. Із зиготи формується зародок, який міститься у насінині. Зигота та зародок диплоїдні.

4.     Нестатеве покоління ( спорофіт). З насінини розвивається спорофіт. На спорофіті наявні спорангії (пилкові мішки та насінні зачатки), у яких формуються спори. Спорофіт диплоїдний.

5.     Спори. Голонасіні — різноспорові рослини. У їх спорангіях формуються різні за будовою спори, зокрема мікроспори, з яких розвиватиметься чоловічий гаметофіт – пилкове зерно, та мегаспори, з яких розвиватимуться ендосперм з архегоніями – жіночий гаметофіт. Спори гаплоїдні та утворюються внаслідок мейотичного поділу.

Від моменту запилення до моменту запліднення, тобто злиття гамет, зазвичай проходить не менше, ніж півроку.

Представники Голонасінних :

●      гінкго

●      тис ягідний

●      туя

●      сосна

●      ялина

●      модрина

●      яловець

●      кедр  

●      вельвічія

●      саговник

                                                                                                                     

Виконай вправи   https://learningapps.org/join/3trmzs63

Більше про рослини можна дізнатися в онлайн-курсі “Біологія: рослини, гриби та лишайники” - https://courses.ed-era.com/courses/EdEra/b102/B102/about 

 інтерактивному підручнику EdEra Book “Біологія: рослини, гриби та лишайники”- https://www.ed-era.com/books/biology/ .